Хто має право на пред’явлення позову про розірвання шлюбу та що необхідно знати про розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.

Інформація підготовлена помічником судді Римаренко О.О.

станом на 01 червня 2020 року 

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:

- за спільною заявою подружжя, яке не має дітей  або одного з них, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний недієздатним;

- за спільною заявою подружжя, яке має дітей на підставі рішення суду;

- за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Статтею 110 Сімейного кодексу України врегульовано право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за загальними правилами територіальної юрисдикції (підсудності) за місцем проживання відповідача.

Виняток становлять позови, подані відповідно до статті 110 Цивільного процесуального кодексу, де район подання позовної заяви (підсудність справи) визначається за вибором позивача. Так, на підставі вищевказаної правової норми, позовні заяви про розлучення можуть подаватися до суду за місцем проживання дружини або чоловіка, якщо на утриманні знаходяться малолітні або неповнолітні діти, а також коли цього вимагає стан здоров’я заявника або інші поважні причини.

Відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, розглядаються у порядку окремого провадження. Заява подається до суду за місцем проживання фізичних осіб.

Перелік необхідних документів для подання позовної заяви про розірвання шлюбу:

• позовна заява про розлучення (два примірники);
• копія свідоцтва про народження дитини;
• квитанція про оплату судового збору;
• оригінал свідоцтва про шлюб;
• копія паспорта позивача.